Із 1959 по 1987 рік Дніпропетровськ (нині Дніпро) у зв’язку з ракетним виробництвом на Південному машинобудівному заводі був закритим містом. Цей факт уже широковідомий, але про досвіди життя в закритому місті ми знаємо вкрай мало. Історії людей не потрапляли до радянських архівів, які фіксували здобутки заводу у випуску тракторів і дитячих велосипедів, а решту закривали в партійних документах. Як включити до цієї (відсутньої) офіційної історії відтінки й варіації відносин між людиною, виробництвом, ідеологією та споживанням? Чим були категорії "закритості" й "відкритості" та який їхній зміст сьогодні? Чи можна говорити про «спадок закритого міста» в сучасному Дніпрі? Ці питання розглядалися під час триденної події, що складалася з документальної експозиції, лабораторії та публічної програми, розробленої у співпраці з істориками та музейниками.
Подія є частиною проекту "Твоя історія? Моя історія?", який ініціювали організаторки культурних проектів із Москви, Києва та Дніпра Марійка Семененко, Анна Погрібна (CSM) й Катерина Семенюк у межах міжнародної програми співпраці для культурних менеджерів Tandem Ukraine. Співпраця розпочалася у 2016 році зі спільного інтересу до культури пам’яті та критичного осмислення минулого за допомогою учасницьких практик, усноісторичних та архівних досліджень. А її результатом у 2017-му стали дві частини проекту: "Кінець правди" в Москві та "Люди і ракети [в закритому місті]" у Дніпрі. Підсумує проект публікація, що вийде у березні 2018 року.
Проект здійснювався в рамках програми обміну для культурних менеджерів Tandem Ukraine – ініціативи Європейського культурного фонду та спілки MitOst. Програма Tandem Ukraine реалізується спілкою MitOst та некомерційною організацією "Інша Освіта" за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини в рамках проекту "Діалог заради змін".
